«ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД ДО ТЕХНОЛОГІЇ — ЦЕ ВИМОГА СЬОГОДЕННЯ»
«ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД ДО ТЕХНОЛОГІЇ — ЦЕ ВИМОГА СЬОГОДЕННЯ»
«ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД ДО ТЕХНОЛОГІЇ — ЦЕ ВИМОГА СЬОГОДЕННЯ»
Вадим Скрипник уже два роки як очолив сільськогосподарське виробництво в одному з найбільших агрохолдингів України — «Астарта-Київ».
Попри молодий вік, Вадим уже зарекомендував себе як ефективний менеджер. Адже за його плечима переведення моделі підрозділів компанії з пострадянської площини на сучасну системну структуру, впровадження диференційованого підходу до агровиробництва тощо. Чому стара практика в агробізнесі вже не працює? Як досягати маржинальності за будь-яких умов? І чому дорога техніка насправді коштує дешевше? Про це й не тільки ми поспілкувались із Вадимом Скрипником, директором із сільськогосподарського виробництва агрохолдингу «Астарта-Київ» у нашому новому інтерв’ю.
Коли я закінчував школу (а навчався я в гуманітарному класі), то готувався стати журналістом. У мене тоді була мрія — бути спортивним коментатором, зокрема, коментувати футбольні матчі. Я був і є пристрасним футбольним фанатом, писав тоді в районну газету і готувався до вступу на факультет журналістики.
В агрохолдингу «Астарта-Київ» мій шлях розпочався з посади керівника проєктів із реорганізації. У мене був досвід, як зробити структуру простою й у той самий час легко керованою, аби було чітко зрозуміло: хто за що відповідає, хто ухвалює рішення й несе за них відповідальність. Але таку реорганізацію з Києва робити неможливо, тому я поїхав
у ТОВ «Хмільницьке».
Загалом у рік ми навчаємо десь близько тисячі співробітників, для яких підбираємо різні форми навчання, та навіть створили школу внутрішніх тренерів. Адже в нашій компанії працює чимало фахівців із високим рівнем експертизи, які мають наукові звання та викладацький досвід, а відповідно й хист до цього.
Ми розуміємо: якщо у нас є агрофірма, у якій 30 тис. гектарів землі та яка розташована у трьох областях, у шести районах, а між крайніми полями відстань приблизно 120 кілометрів, то головний агроном фізично не може всього бачити навіть із сучасними інструментами скаутингу й іншими новітніми технологіями, які ми маємо у своєму розпорядженні. Все одно для ухвалення рішення потрібно мати повну інформацію. Відповідно, агроном, який у полі, бачить, що на половині поля є патоген, а на іншій — немає. То який сенс обприскувати пів поля, завдавати стрес культурній рослині, сповільнювати її ріст і розвиток? Плюс це все-таки гроші?!
Звичайно, ми завжди будемо контролювати отакі-от точкові ухвалення рішень нашими рядовими агрономами. Тому вони розуміють усю відповідальність, що на них покладена. І я переконаний, що протягом наступних кількох років усі агрономи на 100% будуть здатні ухвалювати самостійні виважені рішення й нести за них відповідальність. Тому що будь-яке рішення чогось коштує.
Звісно, порівнюючи з минулими роками, площі під буряком у нас зменшились. Але це викликано двома чинниками. По-перше, кліматичним. Адже все-таки бурякосійна зона зміщується постійно з Півдня на Північ України і зі Сходу на Захід. Тому на Полтавщині та Харківщині частина наших підрозділів, через щорічний брак вологи, не можуть вирощувати високі врожаї цукрових буряків.
Буряк є в більшості наших агрофірм ключовою культурою, попри те, що він потребує чималих ресурсів. Тому в цьому плані ми не збираємося зупинятися, навпаки, розвиваємось, змінюємо технології, покращуємо підходи, постійно експериментуємо, дивимося, що можна використовувати ефективніше. І це неправда, що буряк нерентабельний чи низькорентабельний, він — високорентабельний. Але щоб цього досягти, треба керувати двома речами: затратами — це те, що залежить від нас як менеджерів, і друге — це, звичайно, врожайність. Тому, резюмуючи, скажу, що буряк для «Астарти» є ключовою культурою. Через те, що ми маємо свої цукрові заводи, на яких працюють люди, а це — наші пайовики, це — інфраструктура в кожному регіоні, де є «Астарта». Тому цей вектор нашого розвитку зберігається.
Є багато чинників, що впливають на це. Наприклад, якийсь агрегат працює по вологому ґрунту краще, а якийсь — по сухому. Але загалом ми бачимо техніку в дії.
Що я маю на увазі? Є продавці, які думають, якщо в нас є певне партнерство, то вони мають право з нас брати більше грошей. А ми завжди говоримо так, що якщо в нас є партнерство, то ви повинні на нас менше заробляти. Менеджери компаній, які опікуються технікою, повинні розуміти: якщо в бізнесі немає підтримки, реальної співпраці з обслуговування техніки, відсутня система гнучкості й знижок, то зазвичай припиняється співпраця. Це дуже взаємопов’язані речі. І в такому разі переваги техніки вже відходять у бік. Часто погані менеджери продають класну техніку.
Я вважаю, що конкуренція має бути завжди, ніхто не повинен відчувати, що він має якісь ексклюзивні права на співпрацю з нашою компанією.
КОМЕНТАР
— У компанії LEMKEN я працюю з 2007 року. І тільки торік я дізнався один із головних інсайтів. Розкажу детальніше. Раз на два роки як член сертифікаційного органу компанії LEMKEN я виїжджаю на проведення сертифікації виробництва. Відповідно, ми маємо можливість заходити в такі відділи, куди інші не зайдуть. Так-от минулого року я побував у відділі заводу LEMKEN, де розробляють формулу металу. Один зі спеціалістів від сертифікаційного інституту зауважив, що крім протоколів із формулами металу для техніки LEMKEN є документи, де зазначено зовсім інші виробники. І нам пояснили, що німецькі виробники металу звертаються до компанії LEMKEN для розробки формули металу під їхні потреби. Адже в Німеччині всього кілька спеціалістів, здатних розробити потрібні формули, і два з них працюють на заводі LEMKEN.
Тому не дивно, що плуги LEMKEN мають постійне лідерство на ринку не лише України, а й світу. Попри спад чи підняття ринку, ми тримаємо не менше як 50% ринку тільки по плугах. Щодо інших продуктів — наша частка на рівні 20–15% ринку. Що цікаво: якщо у Європі LEMKEN — це безперечний лідер, то ринок США компанія почала завойовувати буквально недавно, шість років тому. Проте одразу здобула сильну популярність. Поділюсь ще одним інсайтом: конструкторський відділ уже розробляє під американський ринок окремий агрегат. Адже там немає вимог щодо транспортної ширини.
До речі, ще цікава інформація: німецький журнал «Профі» проводив випробовування передпосівних компакторів. Серед усіх представлених на ринку компактор LEMKEN — єдиний, що може досягнути фракції середньої грудки нижчої, ніж півтора сантиметра. Всі інші — вище.
Щодо східноєвропейського ринку, зокрема українського, то він відрізняється від західноєвропейського найперше моделями, що мають попит, і характеристиками, зокрема, шириною захвату, кількістю корпусів плуга, шириною того самого компактора. Це зумовлено також розмірами господарств.
На українському ринку, як я вже сказав, лідерство ми тримаємо по плугах. Зокрема, йдеться про модель Diamant — це напівнавісні плуги, яких завод LEMKEN виробляє до тисячі штук на рік. Україна є лідером уже кілька років у світі з постачання цієї моделі плугів. Ми обігнали всіх східних, західних партнерів. Були роки, коли ми їх продавали тут до 400 штук на рік.
Водночас як лідер у Західній Європі LEMKEN виробляє і продає як одно-дво-трикорпусні плуги для маленького фермера, який має 10–20 гектарів, то для українського ринку виробляє і 12+1 корпусні плуги. Тобто для кожного ринку компанія максимально адаптує свою техніку.
Якщо в плугах важлива надійність, якість металу й доступ до запчастин і сервісу, то в System-Kompaktor важливо абсолютно все. Тому що це передпосівна машина, яка має працювати з ювелірною точністю. Коли дивишся на агрегат, здавалося б, що тут складного: лапа, коток — ніби все просто. Але насправді має значення все — товщина металу, товщина самої лапи. Адже якщо вона буде тоншою, то швидко зношуватиметься, а якщо товстіша — підриватиме грудку. Крім того, більший діаметр лапи спричиняє додаткові витрати пального.
Насправді в будь-якому топовому продукті має значення абсолютно все. Якщо дивитися на плуг, то ніби нічого особливого немає. Лемеші, периста основа і гідравліка, але кожен елемент і, зокрема — якість металу, свідчать про одне: ця модель є лідером на ринку. І я думаю, ще так триватиме довго. Тому що, я не знаю, якого року ці плуги в нас, але вони точно не нові, і є замінні частини, які з часом зношуються, це природно. Але час зношення їх значно довший, аніж плугів інших виробників.
Тепер я можу відверто говорити, що якість виконання обробітку ґрунту в полі знаряддями інших виробників на високому рівні. На сьогодні ми все рахуємо тільки в площині грошей: скільки ми мусимо заплатити нині і скільки будемо платити кожен рік за користування.
Друге, звичайно, це розвиток. Розвиватися потрібно постійно. Як кажуть, покорити вершину легко, але важко втриматись. І тут питання бути відкритим до того, що насправді за кожною вершиною — нова. Тому тільки постійне навчання, розвиток, усвідомлення того, що тобі постійно треба йти вперед — це дуже важливий чинник. І це та річ, яку особисто я себе змушував робити.
І третє — це просто працювати. Коли я бачу в людей у соцмережах картинки зі словами «Ура, п’ятниця!», то не розумію таких людей. Якщо ти не любиш свою роботу, то знайди таку, яку ти будеш любити.
Але якщо ми говоримо про молодих людей, то моя їм порада: у вас не має бути вільного часу. Якщо людина вирішила реалізовуватися, розвиватися в кар’єрному плані — у неї має бути період життя, коли в неї не буде часу ні на що, крім роботи.
— Ви дотримуєтесь такого максималізму в усьому.